Зважаючи на величезні розміри Гренландії, дивно, як часто люди зовсім забувають про існування цього острова. Поступово Гренландія привертає до себе все більше туристів та інвесторів, але й у наші дні люди часом навіть не здогадуються про її унікальну історію, культуру та природну красу. У нашій статті ми розповімо вам цікаві та маловідомі факти про Гренландію.

Географія

Гренландія є автономною територією, що підпорядковується Королівству Данія, проте з фізико-географічної точки зору вона є частиною Північноамериканського континенту. Площа найбільшого острова у світі становить 2,2 мільйона км², і на цій величезній території проживає трохи більше 57 тисяч осіб. Близько 30% населення зосереджено в столиці та найбільшому місті – Нууку. 81% території Гренландії покриває давній льодовиковий щит – єдине постійне зледеніння за межами Антарктиди. Усі населені пункти розташовані уздовж берегової лінії, більшість із них знаходиться на південному заході острова. Найбільшими поселеннями є Нуук, Какорток, Сисіміут і Маніїтсок.

Населення Гренландії

Попри географічну приналежність до американського континенту, політично та культурно Гренландія завжди була тісно пов’язана з Європою. З початку XVIII століття Данія відігравала ключову роль у долі острова та його мешканців, але з середини XX століття Гренландія прагне здобути незалежність. Раніше офіційними мовами острова визнавалися гренландська та данська, однак після ухвалення Данією закону про розширення автономії Гренландії у 2009 році гренландська мова залишилася єдиною офіційною.

Гренландська мова належить до ескімосько-алеутської мовної сім’ї та дуже близька до інуїтських мов, оскільки саме нащадки канадських інуїтів є корінним населенням Гренландії. Сьогодні близько 80% жителів острова називають себе інуїтами та дуже не люблять, коли туристи плутають їх з ескімосами. Гренландською назва острова звучить як “Калаалліт Нунаат” – “Земля калааллітів” (калааллити – етнічна група, що населяє західну Гренландію).

Найбільший і найпівнічніший національний парк у світі

Майже половину території острова займає найбільший у світі національний парк – Гренландський національний парк. Його площа становить 972 тисячі км², що більше за територію 163 країн світу (окремо взятих). Парк було засновано у 1974 році спільними зусиллями данських та гренландських активістів, а сьогодні його діяльність самостійно контролює гренландський Департамент природи та довкілля.

Фауна парку представлена типовими для Арктики тваринами – вівцебиками, білими ведмедями, моржами, північними оленями тощо. Щодо рослинності, на острові активно ростуть мохи й лишайники, а з квіткових рослин тут можна зустріти карликові верби та берези. Цей парк є чудовим прикладом того, як природа може процвітати навіть у таких суворих умовах, якщо на неї не впливає руйнівна діяльність людини. Збереженню місцевої флори та фауни загрожують кліматичні зміни, які спричиняють танення льодовиків і підвищення рівня Світового океану. На території парку немає постійного населення, однак його унікальна природа завжди приваблювала дослідників та науковців, які періодично відвідують наукові станції, розташовані в межах парку.

Вікінги

Історія про те, як було названо Гренландію, може здатися трохи неправдоподібною. Ісландські саги згадують про вікінга-ізгоя Еріка Рудого, який був змушений вирушити в плавання у пошуках нового дому. На північний захід від Ісландії він знайшов острів і заснував там поселення. Бажаючи залучити нових поселенців до цього холодного та негостинного краю, він дав йому привабливу назву – “Зелена земля”.

Деякі дослідники припускають, що така назва не була лише хитрощами вигнанця. Ймовірно, він прибув на острів у період відносно теплого клімату в Північній півкулі, відомого як середньовічний кліматичний оптимум, коли прибережні райони острова були вкриті густою зеленою травою. Археологічні розкопки підтвердили існування поселення Еріка Рудого, відомого як Eystribyggd (Східне поселення). Маєток вікінга під назвою Братталіда знаходився на місці сучасного поселення Кассарсук. Радіовуглецевий аналіз артефактів підтвердив свідчення саг – вікінги прибули на острів у X столітті нашої ери.

Руїни доколумбової Америки

Гренландія є місцем однієї з перших християнських церков у Північній Америці. На початку XIV століття у фіорді Хвальсі була зведена кам’яна церква, яка й досі залишається однією з найбільших і найкраще збережених будівель доколумбової Америки. Церкву спорудили шотландські каменярі, однак вона почала руйнуватися через те, що її збудували на старому кладовищі, і з часом ґрунт під фундаментом осів. Остання згадка про церкву датується XV століттям.

Відсутність доріг

Тим, хто наважиться відправитися до Гренландії як турист або дослідник, доведеться подолати непростий шлях. Дістатися острова можна лише повітряним або морським шляхом. Прямі авіарейси з’єднують Гренландію з чотирма містами на материку: Рейк’явіком, Кеблавіком і Акурейрі в Ісландії, а також Копенгагеном у Данії. У навігаційний сезон (період судноплавства) до острова можна також дістатися експедиційними та туристичними круїзними лайнерами з Канади та Норвегії.

Пересування всередині Гренландії також має значні обмеження. Більшість населених пунктів не з’єднані між собою дорогами чи залізничними коліями. Через це основним способом пересування всередині острова залишаються повітряний і морський транспорт. Для коротких дистанцій місцеві жителі використовують собачі упряжки та снігоходи.

Чемпіонат з гольфу на кризі

З 1997 року в місті Уумманнак щорічно проводиться міжнародний чемпіонат із гольфу на льоду. Це найпівнічніше гольфове поле у світі, яке щоразу створюється на дрейфуючому льоду. Турнір проходить у березні, коли температура може опускатися до -25°C, а айсберги, що пропливають поруч, додають змаганню унікальності.

Високий рівень самогубств

Суїцид є серйозною глобальною проблемою: щороку близько 800 тисяч людей позбавляють себе життя. Станом на 2016 рік країною з найвищим рівнем самогубств була визнана Гаяна – держава в Південній Америці, де цей показник становив 30,2 випадка на 100 тисяч осіб. Оскільки Гренландія не є незалежною державою, ВООЗ не враховує її у своєму рейтингу країн.

Однак, зважаючи на невелику чисельність населення острова, можна з упевненістю сказати, що кожен житель Гренландії особисто знав хоча б одну людину, яка вчинила самогубство. За статистикою, кожен четвертий мешканець острова хоча б раз у житті намагався накласти на себе руки, а в деяких населених пунктах суїцид є основною причиною смертності, випереджаючи хвороби та нещасні випадки. Основною причиною такої ситуації є вплив модернізації на традиційний спосіб життя інуїтів. Полярна ніч, ізоляція від решти світу та суворий клімат не змогли зламати їхній дух – протягом століть рівень суїцидів залишався низьким. Проте ситуація різко змінилася в середині XX століття, коли уряд Данії вирішив ліквідувати велику кількість невеликих поселень і переселити їхніх жителів до більших міст.

Подібне явище спостерігається і серед корінного населення Канади та США – індіанців та інуїтів, яких змусили залишити рідні місця і пристосовуватися до сучасного способу життя в резерваціях. Примусове переселення та соціальні зміни створили в Гренландії ідеальне середовище для конфліктів, безробіття, бідності та психічних розладів. Найвищий рівень самогубств зафіксований серед молодих чоловіків. Психологи відзначають так званий “ефект доміно”: люди, які пережили втрату близького через суїцид, самі опиняються в групі ризику і з більшою ймовірністю можуть вдатися до такого ж вчинку. Останніми роками в Гренландії почали з’являтися центри психологічної підтримки, спрямовані на запобігання самогубствам, але в багатьох населених пунктах досі немає жодного психолога.