Доповнена реальність неочікувано дісталася галузі глибинного дайвінгу. Завдяки спільному проєкту Управління військово-морських досліджень ВМС США (ONR) та компанії Coda Octopus водолази отримали систему доповненої реальності DAVD – Divers Augmented Vision Display, що перетворює стандартний водолазний шолом для глибинного занурення на центр цифрової інформації для покращення навігації та орієнтації в темній, холодній воді.

Якщо ви коли-небудь займалися рекреаційним підводним плаванням у відпустці або дивилися документальні фільми про життя підводного світу, у вас може скластися враження, що дайвінг – це завжди про чисту прозору воду, білий пісок та мальовничі коралові рифи, заселенні різнокольоровими тропічними рибками. Однак насправді умови роботи професійних водолазів разюче відрізняються від атмосфери рекреаційного дайвінгу. Зазвичай їм доводиться працювати у значно менш приємних обставинах, а буденні завдання, на виконання котрих над водою йдуть лічені хвилини, вимагають годин важкої праці. Ба більше, озера, моря та океани мають «неприємну звичку» ставати дуже каламутними та млистими, у наслідок чого видимість під водою обмежується десятками сантиметрів.

До того ж ситуація ускладнюється, коли йдеться про глибинні роботи на глибинах більш як 40 метрів, де, окрім змуленості води, видимість лімітує менша кількість сонячного світла, що проникає крізь водну масу. Тому професіоналам в цій галузі доводиться працювати у додатковому спорядженні, що подібно до пуповини зв’язує людину з поверхнею, забезпечуючи її не лише газом для дихання, але й теплою водою. Додайте ще вищезгаданого мулу та важкого водолазного шолома, що захищає голову дайвера від підводного тиску, але додатково обмежує його поле зору.

Аби полегшити життя професійних водолазів, експерти з ONR та Coda Octopus створили систему DAVD. Робота над цією системою розпочалася у 2016 році як спосіб покращити більш традиційні системи підводної навігації. Зазвичай такі системи базуються на камерах, якими оснащують водолазний костюм. Проблема такого сетапа полягає у тому, що сам дайвер не має доступу до відзнятих кадрів: усі вони в режимі реального часу передаються на поверхню до супервайзера, який бере на себе відповідальність детально описати своєму колезі під водою усе, що його оточує. До того ж традиційні камери, що використовують у подібних системах мають великий недолік – вони дуже обмежені в тому, яку інформацію можуть передати. У системі DAVD експертам вдалося обійти ці обмеження завдяки програмному забезпеченню, що оптимізує відео та аудіо потоки, очищаючи їх від стороннього шуму.

Варто зазначити, що система DAVD не виключає необхідність наявності супервайзера, проте вона значно розширює можливості взаємодії між ним та водолазом. Так, аналізуючи результати зйомки, супервайзер може надавати колезі під водою покращені відео з анотаціями. Ці дані відображаються у вигляді доповненої реальності з допомогою спеціальних окулярів, розміщених всередині шолома, або прямо на його передній панелі. Ба більше, алгоритми DAVD дають дайверу набагато ширшу картину, ніж він може побачити власними очима, забезпечуючи його інформацією про глибину, тиск, час занурення, рівень запасу газів. До того ж система має вбудований компас, а також можливість виводити перед очима водолаза 3D-карти з сонара, 3D-моделі об’єктів, з якими він працює, технічні посібники, візуальні, відео та текстові інструкції до роботи та навігації тощо.

За словами представників ONR, наразі існує приблизно 15 варіантів шоломів доповненої реальності DAVD. Цю систему вже використовували в різних проєктах, включно із рятувальними операціями після лісових пожеж на Гаваях та обвалу моста Френсіс Скотт Кі, а також для дослідження підводних частин меморіалу лінкора USS Arizona у бухті Перл-Харбор.

Джерело зображень: Coda Octopus / ONR