Ми майже нічого не знаємо про морське дно Землі. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Science Advances 7 травня, людство дослідило всього 0,001% морського дна та вод планети глибше за верхню межу бенталі, тобто понад 350 метрів від поверхні океану. Для контексту, середня глибина Світового океану становить 3790 метрів.
Авторами дослідження стали члени організації Ocean Discovery League, що базується в штаті Род-Айленд. Згадані ними 0,001% – це трохи більше за площу цього штату або приблизно у 2,5 раза менше за найменшу область України – Чернівецьку. Вчені зазначили, що визначений ними відсоток навряд чи зміниться у найближчому майбутньому. Ба більше, навіть якщо 1000 дистанційно керованих підводних апаратів будуть щоденно покривати площу у ~5 км2, для охоплення всього морського дна планети їм знадобиться приблизно 100 000 років. Під час аналізу цієї наукової прогалини дослідники виявили дуже важливу перепону перед вивченням Світового океану: більшість ініціатив у цій галузі обмежуються упередженнями та зонами інтересів всього п’яти країн.
Ймовірно, раніше вам доводилося чути про те, що людство знає більше про космос, ніж про земні морські глибини. Це твердження дійсно не є далеким від істини, якщо згадати про те, що океан вкриває майже 70% поверхні Землі, і в ньому міститься живих організмів більше, ніж на усіх континентах разом. За оцінками вчених, у понад 360 мільйонах квадратних кілометрах океану живуть від 700 тисяч до 1 мільйона різних видів. Навіть після століть досліджень нам вдалося ідентифікувати та каталогізувати менш як третину цих істот. До речі, у цій статистиці не враховано мікроорганізми. Отже, якщо додати їх до підрахунку, то кількість видів переступить відмітку у декілька мільйонів.
Дослідники з NOAA стверджують, що про структуру морського дна людству відомого не набагато більше. Згідно з науковими даними, станом на червень 2024 року лише 26,1% океанічного дна було картографовано з допомогою сучасних технологій із високою роздільною здатністю. Прогрес рухається дещо швидше у прибережних зонах, наприклад, у морських водах США дослідники охопили приблизно 54% дна. Хоча ця цифра виглядає доволі оптимістично, коли доходить до візуального спостереження за тим, що ховається під тоннами води, в пілотованих або безпілотних підводних апаратах, загальні результати здаються відверто незначними.
У своєму дослідженні команда Ocean Discovery League врахувала дані з 43 681 запису підводних експедицій, проведених 14 країнами як в межах виключних економічних зон, так і у міжнародних водах. Саме на основі їхніх спостережень вчені дійшли висновку, що люди не бачили 99,999% морського дна. Аналіз експедицій також показав, що більшість з них було проведено в межах виключних економічних зон США, Японії та Нової Зеландії. Разом із Францією та Німеччиною ці країни відповідали за понад 97,2% всіх занурень. Таке зонування є серйозною завадою на шляху до глобального дослідження Світового океану. Тому вчені закликають до розширення охоплення експедицій для підвищення темпів зборів візуальних даних та виявлення нових потенційних зон інтересів для поглибленого вивчення.
На жаль, організація таких експедицій є дуже складним завданням, адже подорожі до морського дна становлять не меншу небезпеку та потребують не менших фінансових інвестицій за космічні місії. Втім, навіть за таких умов кількість місій за межі земної атмосфери значно зросла за останні роки. Наприклад, лише у 2024 році було здійснено 2800 запусків. Водночас на Землі є всього приблизно 10 підводних апаратів, придатних для глибинних досліджень океану. Темні океанські глибини ховають в собі важливі знання для розуміння складності механізмів земного довкілля, але для їхнього дослідження потрібно немало терпіння, грошей та бажання.