Японія опинилася на порозі медичного прориву: вчені розробили штучну кров, яка може кардинально змінити правила гри в галузі невідкладної медицини та врятувати незліченну кількість життів. У нашій статті ми розповімо вам про те, наскільки близькими є японські вчені до втілення ідеї універсальної штучної крові в життя та яка технологія стоїть за цим революційним нововведенням.

Протягом останніх десятиліть Японія стикається з проблемою, для якої не передбачається природного рішення. Скорочення населення та старіння суспільства призвели до істотного зменшення кількості донорів крові, проте потреба в переливанні крові не просто залишається стабільною, але й поступово зростає. Цю ситуацію дуже гостро відчувають віддалені регіони, особливо під час стихійних лих, коли доставка, зберігання та підбір необхідних груп донорської крові перетворюються на суцільний логістичний кошмар. Визнаючи це, японські дослідники поспішають розробити безпечну та ефективну альтернативу – універсальну штучну кров, яку можна було б переливати будь-кому, будь-де та будь-коли. Потреба в альтернативі є надзвичайно високою, оскільки наразі немає єдиної безпечної заміни еритроцитів – клітин крові, функція яких полягає у транспорті кисню та вуглекислого газу.

За завдання створення універсальної штучної крові взялася команда дослідників з Медичного університету Нара під керівництвом професора Хіромі Сакаї. Їхній інноваційний підхід полягав у екстракції гемоглобіну – складного залізовмісного киснево-транспортного металопротеїну – з еритроцитів у донорській крові, термін придатності якої було вичерпано. Поміщаючи його в захисну оболонку, вчені створили стабільні, вільні від вірусів штучні еритроцити. На відміну від звичайної донорської крові, ці штучні клітини не мають антигенів на своїй поверхні, як природні еритроцити та частково лейкоцити та тромбоцити, за якими визначаються групи крові. Це усуває потребу тестування на сумісність компонентів та робить їх безцінними як в штатних, так і в надзвичайних ситуаціях. Через особливості обробки гемоглобіну така кров має фіолетовий колір. За кімнатної температури її можна зберігати до двох років, а в охолодженому вигляді – і до п’яти років: це дуже значне покращення порівняно з донорськими еритроцитами, які можна зберігати в холодильнику максимум 42 дні.

Перші кроки клінічного дослідження цього штучного замінника крові розпочалися у 2022 році. Три групи добровольців – здорових чоловіків віком від 20 до 50 років – отримали одноразові внутрішньовенні ін’єкції штучних везикул гемоглобіну різного обсягу, але до 100 мілілітрів. Деякі учасники тестування мали незначні побічні ефекти, які не впливали на життєво важливі показники, як то артеріальний тиск тощо. Від березня 2025 року в межах випробувань дозу штучної крові було збільшено – добровольцям вливали від 100 до 400 мілілітрів матеріалу. Якщо і надалі волонтери не відчуватимуть серйозних побічних ефектів, тестування масштабують для подальшої оцінки безпеки та ефективності штучного розчину гемоглобіну на більшій вибірці. Мета дослідників полягає у тому, аби довести свою розробку до активного клінічного застосування до 2030 року.