Якби вам дали вибір методу введення ліків, ви б віддали перевагу ін’єкції або крему, що наноситься на шкіру? Отож-бо! Виявляється, що в близькому майбутньому такий варіант може стати абсолютно реальним. Дослідники зі Стенфордського університету створили вакцину проти правця у вигляді крему для нашкірного застосування.
Головним ключем до ефективності такої вакцини є бактерія, що вважається частиною нормальної мікробіоти шкіри людини – стафілокок епідермальний. Цей вид стафілококу не є патогенним для більшості людей, але нещодавні дослідження показали, що він усе ж провокує в нас сильну імунну реакцію. Ця реакція є превентивною та скерованою на захист від потенційного проникнення бактерії в кров через крихітні порізи та подряпинки. За словами головного автора нового дослідження Майкла Фішбаха, його команда проаналізувала кров добровольців та виявила, що кількість антитіл до Staphylococcus epidermidis, що циркулюють в ній, не поступається за рівнем антитілам до патогенів, що є фокусом звичайних календарних щеплень. Далі вчені провели експеримент з мишами, для котрих стафілокок епідермальний не є частиною шкірної мікробіоти. Після того, як його нанесли на голови гризунів, рівень антитіл до S. epidermidis в їхній крові за шість тижнів сягнув значень, яких може дати далеко не кожна вакцина.
Дослідники замислилися про можливість використання цього механізму як інструменту неінвазивної вакцинації проти більш небезпечних патогенів. Подальше вивчення теми дозволило вченим виявити на поверхні бактерії білок Aap, що відповідає за ініціювання вироблення антитіл без інфікування організму. Тож дослідники вирішили трохи змінити цей протеїн, аби він ніс токсин правця. Після цього вчені повторили експеримент із нанесенням на шкіру мишей кількох «доз» як звичайних бактерій S. epidermidis, так і модифікованих токсином правця протягом шести тижнів. Подальший аналіз крові гризунів виявив високий рівень антитіл до правця. Фінальним тестом вакцини стало введення мишам летальної дози правця. Усі гризуни, на шкірі котрих розмістили біомодифіковану бактерію, не мали жодних симптомів. Ба більше, вони вижили навіть після дози патогену, що вшестеро перевищує смертельну. Водночас миші, які не отримали нашкірної вакцини, загинули від інфекції.
Доктор Фішбах та його колеги наголошують, що за попередніми спостереженнями цей механізм можна використовувати для вакцинації проти широкого спектра патогенів. Так, в одному з тестів учені замінили токсин правця дифтерією та виявили у тварин відповідну імунну реакцію. На думку Фішбаха, цей механізм може спрацювати з різноманітними патогенами: вірусами, бактеріями, грибками, одноклітинними паразитами тощо. Дослідники вважають, що вакцина у вигляді крему для поверхневого застосування може стати повноправним методом неінвазивної імунізації. До того ж перевага такої вакцини полягає в тому, що вона не містить компонентів, які б стимулювали запальну реакцію. Втім, варто зазначити, що ця технологія досі перебуває на початкових етапах розвитку. Так, наступним кроком стане її випробування на мавпах, й у разі позитивних результатів до клінічних досліджень з участю людей можна буде перейти приблизно через 2-3 роки.
