Студентка-археолог знайшла рідкісний золотий артефакт IX століття у перші 90 хвилин своїх дебютних розкопок в північно-західній Англії.

Яра Соуза з Орландо навчається в Ньюкаслському університеті у Великій Британії за бакалаврською програмою з археології. У липні 2025 року вона разом з іншими студентами та експертами в галузі вперше взяла участь в археологічних розкопках у Рідесдейлі, графство Нортамберленд, організованих групою Північно-східних музеїв. Археологічний дебют Яри затримався на рік, оскільки минулого року дівчині довелося пропустити розкопки у зоні Римського форту Бірдосвальд через хворобу. Втім, цього разу їй вдалося дуже швидко надолужити згаяне, адже у перші 90 хвилин польових робіт її очікувало надзвичайне відкриття.

За словами дівчини, вона не могла повірити своїм очам, коли помітила в землі блискіт золота. Після вимушеного пропуску торішніх розкопок у Бірдосвальді студентка аж ніяк не очікувала майже одразу знайти реліквію, втрачену понад тисячу років тому. За цікавим збігом обставин саме в цьому місці у 2021 році металошукач Алан Грей знайшов дуже схожий об’єкт. За словами дослідників, обидва артефакти було виявлено поблизу Дере-стріт, важливої римської дороги, яка поєднувала Йорк та Единбург і залишалася в експлуатації навіть після падіння Римської імперії, а сьогодні є частиною сучасної магістралі A68.

Знахідка Яри являє собою декоративний елемент з трубки та прикрашеної візерунками кулі з золота завдовжки приблизно чотири сантиметри. За часів Римської імперії золото слугувало показником високого соціального статусу та могло використовуватися тільки представниками еліти. Оскільки Дере-стріт поєднувала два важливі релігійні центри тих часів – Джедборо та Хексем, дослідники вважають, що обидва об’єкти могли мати релігійне або церемоніальне застосування. Такі знахідки свідчать про те, що цей маршрут впродовж століть використовувався мандрівниками різних соціальних шарів. Цілком ймовірно, що хтось міг загубити ці об’єкти в дорозі або навмисно приховати їх.

Професор римської археології в Ньюкаслському університеті та ментор Соузи Джеймс Геррард висловив захоплення високим ступенем збереження артефакту. На думку вченого, таке відкриття на початку археологічної кар’єри неодмінно зіграє важливу роль у житті Яри. Його колега з Музею Великої Півночі: Хенкок Ендрю Егейт також зазначив, що ці знахідки є чудовим прикладом того, як археологи та металошукачі можуть об’єднувати зусилля для більш ефективного дослідження історії Нортамберленда. Обидва артефакти планують більш детально проаналізувати, аби відшукати натяки на таємниці їхньої долі, перш ніж зробити частиною експозиції Музею Великої Півночі.