Рибалка став свідком надзвичайно рідкісного явища біля узбережжя Канади. Серед біло-сірих крижаних брил у морі Лабрадор тихенько плив один айсберг, чорний, як сажа.

Одного травневого дня Халлур Антоніуссен, який рибалив на борту траулера Saputi, був шокований – але, на щастя, не настільки, щоб забути сфотографувати дивний чорний айсберг та опублікувати його в соціальних мережах. Пізніше в інтерв’ю CBC Radio він розповів, що за свою довгу кар’єру він бачив «брудні» крижані брили, які набрали каміння на шляху до води. Але цей велетень здавався йому зовсім не таким: він не просто був повністю чорним, але й мав форму діаманта. Замислюючись про айсберги, ми частіше за все уявляємо собі величезні льодяні валуни, які повільно пливуть за течією в холодній воді. Зазвичай вони виглядають практично повністю білими з ледве помітним синім або зеленим відтінком. Насправді ж вони можуть бути дуже темними.

Білий колір айсбергів походить не від кольору льоду та снігу, а від крихітних кишеньок повітря між льодяними шарами, які розсіюють світлові хвилі будь-якої довжини. Проте, у міру того, як ці брили старішають, шари льоду та снігу стискаються щільніше, виштовхуючи повітря. Як наслідок, айсберг стає більш прозорим, пропускаючи більше світла. У такому вигляді він поглинає хвилі червоного світла, але розсіює синє світло, тому лід виглядає блакитним. Айсберги не завжди складаються суто з замерзлої чистої води. З нею ще на етапі формування брили можуть змішуватися інші матеріали. Наприклад, зеленого кольору їм надає наявність оксидів заліза.

Айсберги також можуть мати сірий або чорний колір. За словами гляціологів, частіше за все такого кольору їм надають забруднення та осад, які вмерзають в лід, коли той відламується від основної маси льодовика та рухається темною поверхнею до води. Проте Халлур впевнений, що айсберг, який він побачив в морі Лабрадор, має зовсім іншу історію. На думку гляціолога Лева Тарасова з Меморіального університету Ньюфаундленда, щоб ця брила стала настільки однорідно темною звичним чином, вона повинна була б утворитися та рухатися в бруді протягом дуже довгого часу.

Можна було б припустити, що цей айсберг є дуже старим – від 1000 до 100 000 років, а його шлях до моря Лабрадор виявився незвично довгим та складним. Проте вчений вважає, що чорний колір міг закріпитися в льодовику ще до того, як ця брила відломилася від нього – унаслідок потужного виверження вулкана з великою хмарою попелу або навіть після удару метеорита, що призвів до накопичення темного осаду. На жаль, рибалка був занадто далеко від айсберга, щоб взяти його зразок для вивчення. Тому ми, мабуть, ніколи не дізнаємося напевно, як він отримав такий однорідний чорний колір та незвичну форму, хіба що з’явиться інший, подібний айсберг, і вчені опиняться досить близько від нього, аби його дослідити.