Івао Хакамада є володарем дуже неоднозначного рекорду. У 2011 році Книга рекордів Гіннеса визнала його людиною, котра найдовше в історії чекала виконання смертного вироку. Лише через 56 після обвинувачувального вироку несправедливо засудженого японця нарешті виправдали. Суд постановив виплатити чоловіку компенсацію у сумі $1,4 млн – по $85 за кожний день неправомірного ув’язнення тривалістю 46 років.
У 1968 році колишнього професійного боксера Івао Хакамаду засудили до смертної кари через повішення. Такий вирок був присуджений через звинувачення у вбивстві чотирьох осіб та викрадення грошей. У 1966 році чоловік допомагав гасити пожежу в домі одного з керівників фабрики бобової пасти, де він працював після закінчення спортивної кар’єри. Тоді ж в будинку було виявлено тіла господаря, його дружини та двох дітей, вбитих ножем. Найімовірніше, пожежу було влаштовано навмисно у спробі приховати сліди злочину. Хакамаду заарештували та засудили до смерті рішенням двох з трьох суддів, всупереч тому, що під час розгляду справи обвинувачуваний твердо заперечував свою причетність до вбивства. Один з трьох суддів Норіміті Кумамото був деморалізований своїм безсиллям у намаганнях переконати колег у невинності Хакамади, тому за пів року він пішов зі свого посту.
Ще до суда Івао визнав свою провину, але пізніше змінив свої показання, повідомивши, що співробітники поліції били його та погрожували, аби змусити взяти вину на себе. До того ж чоловік неодноразово наголошував на тому, що поліція сфабрикувала докази проти нього. На жаль навіть після подальших переглядів справи суд залишив смертний вирок у силі. У 2007 році суддя Кумамото оголосив про свою підтримку Хакамади, заявивши, що завжди вірив у його невинність. Лише у 2012 році Івао та його юристам вдалося переконати суд заново взяти зразки крові засудженого для проведення точнішого аналізу ДНК, аби порівняти його зі зразком крові, знайденим на місці злочину.
Два роки потому суд нарешті визнав, що ДНК Івао не збігається з біологічним матеріалом з місця вбивства чотирьох людей, і постановив негайно звільнити 78-річного чоловіка. Ба більше, виявилося, що одяг, просякнутий кров’ю, яка не належала вбитим та була приписана ймовірному вбивці, був підкинутий на місце злочину через тривалий час після вбивств. На жаль, цього виявилося недостатньо для сторони обвинувачення, яка наполягала на невалідності тестів ДНК. Унаслідок одиночного ув’язнення Хакамада страждав від низки проблем із психічним та фізичним здоров’ям: у нього діагностували психоз та діабет. Тому, навіть коли у 2018 році Високий суд Токіо скасував рішення про звільнення чоловіка, йому дозволили залишаться на волі в очікуванні рішення Верховного суду. Лише минулого року суд в місті Сідзуока остаточно виправдав Хакамаду, а прокуратура підтвердила, що не планує оскаржувати цей вирок. Згодом суд присудив колишньому ув’язненому компенсацію у сумі 217 362 500 єн.
Законний представник Івао Хідейо Огава назвав компенсацію «найвищою сумою», яку коли-небудь виплачували за незаконне засудження в Японії. Втім, ніякі гроші не зможуть повернути йому понівечене життя. Випадок Хакамади привернув увагу громадськості до системи кримінального правосуддя Японії, де, згідно з даними Міністерства юстиції, кількість обвинувачувальних вироків сягає 99%. До того ж ця ситуація породила хвилю закликів до заборони смертної кари в країні.