Фотограф Аарон Уотсон створив приголомшливий таймлапс неба над Колорадо: у кадр потрапили дивовижні, примарні хвилі, що проходять крізь власне світіння земної атмосфери.
26 травня Уотсон направив свій об’єктив вгору, спостерігаючи за рясно всипаним зорями колорадським небом, через яке проходила арка Чумацького Шляху. Тієї ночі він закарбував фантастичне явище – власне світіння земної атмосфери. За словами фотографа, за свою довгу професійну кар’єру він дуже рідко зустрічав умови, коли це світіння можна було б спостерігати прямо над його головою. Таймлапс Аарона охопив приблизно 30 хвилин нічного неба після 3:30 ночі. Цей феномен практично непомітний для людського ока, тому чоловіка дуже вразили результати зйомки – по всьому небу розлилася зелено-блакитна акварель, крізь яку проходили величезні хвилі. До речі, самих хвиль взагалі не було видно неозброєним оком, але небо виглядало ніби підсвіченим – особливо вздовж горизонту. Інструмент SQM (sky quality meter) показав, що яскравість неба становила 21,4 mpsas (абсолютної зоряної величини на квадратну дугову секунду), що на 0,2 mpsas яскравіше, ніж можна очікувати в ясну ніч у такий час.
Власне світіння атмосфери – це природне явище, яке проявляється від слабкого випромінювання світла атмосферою планети. Його викликають різні процеси у верхніх шарах атмосфери, що переважно протікають під впливом сонячного та космічного випромінювання. Інтенсивність явища залежить від геомагнітної активності. Світіння є найбільш вираженим вдень, проте його вивчення та спостереження у цей час ускладнюється тим, що воно губиться в яскравому світлі Сонця. Нічне світіння атмосфери є найбільш видимим: воно утворюється внаслідок хемілюмінесценції. Протягом дня сонячне світло насичує атмосферу енергією, заряджаючи молекули кисню O₂ високо над поверхнею Землі. На висоті приблизно 100 км ця енергія розщеплює кисень та окремі атоми, які потім знову об’єднуються, вивільняючи накопичену енергію у вигляді світла в зеленому спектрі, як у таймплапсі Уотсона.
Таємничі хвилеподібні візерунки, що проходять крізь світіння в таймлапсі, утворюються внаслідок гроз, що відбуваються поблизу та створюють гравітаційні хвилі у верхніх шарах атмосфери. Ці хвилі пронизують сяйво, генеруючи видимі брижі. За словами фотографа, в кадрі північ розташована внизу, тож хвилі пливли з півдня на північ, ймовірно, від штормів, що вирували на півдні штату: Аарон бачив заграву від далеких блискавок на горизонті.